Дата 9 травня викликає різні емоції залежно від того, де людина живе і як сприймає минуле. В Україні цей день давно перестав бути однозначним — суспільство переосмислює його зміст, значення і доречність святкування. Розберімося, що насправді стоїть за цією датою, як вона відзначається в різних країнах і чому в Україні ставлення до неї кардинально змінилося.
Що означає 9 травня як дата у світовому контексті
У більшості країн Європи офіційним Днем перемоги над нацистською Німеччиною є 8 травня. Саме 8 травня 1945 року о 23:01 за центральноєвропейським часом набрав чинності Акт про безумовну капітуляцію Третього рейху. Через різницю часових поясів у Москві в цей момент вже було 9 травня — тому СРСР встановив святкування на цю дату, і вона закріпилася у всіх радянських республіках.
Окрім цього, 9 травня — це також День Європи. Саме в цей день 1950 року французький міністр закордонних справ Робер Шуман виголосив декларацію, що заклала основу для об’єднаної Європи. Тобто одна дата несе в собі одразу два великих символічних змісти, які в різних куточках світу сприймаються по-різному.
Як 9 травня відзначають у різних країнах
| Країна | Назва свята | Характер відзначення |
|---|---|---|
| Росія | День Победы | Масові паради, державна пропаганда, георгіївські стрічки |
| Україна (до 2015 року) | День Перемоги | Мітинги, покладання квітів, феєрверки |
| Україна (після 2015 року) | День пам’яті та примирення (8 травня) + День перемоги над нацизмом (8 травня) | Вшанування пам’яті жертв, мовчазні акції |
| Великобританія, Франція, США | Victory in Europe Day (8 травня) | Церемонії пам’яті, покладання вінків |
| Країни Балтії | День пам’яті (8 травня) | Скорботні церемонії без урочистостей |
Як видно з таблиці, навіть серед країн, що пережили Другу світову війну, немає єдиного підходу до вшанування цієї дати. Форма відзначення залежить від того, як держава трактує свою роль у тій війні — як визволителя, жертви чи учасника окупаційної системи.
Україна і переосмислення дати
Починаючи з 2015 року Україна офіційно перенесла головне вшанування пам’яті жертв Другої світової війни на 8 травня, приєднавшись до більшості країн світу. Паралельно почався процес декомунізації, який торкнувся і символіки, і риторики навколо цього свята.
Замість переможних маршів — тиша і свічки. Замість гасел — імена конкретних людей, які загинули.
Такий підхід ближчий до європейської традиції пам’яті: не тріумф, а скорбота і роздуми. У багатьох містах України замість феєрверків почали проводити акції «Запали свічку», читати імена загиблих, встановлювати виставки з документами та фотографіями реальних людей.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ставлення до 9 травня стало ще більш однозначним для більшості українців. Символіка, яка десятиліттями асоціювалася з перемогою над фашизмом, перетворилася в очах мільйонів людей на символ агресії та виправдання нової війни.
Символи свята: від «Можемо повторити» до живої пам’яті
Георгіївська стрічка — один із найбільш суперечливих символів 9 травня. В СРСР вона використовувалася як бойова відзнака. Але у 2010-х роках стрічка перетворилася на інструмент російської пропаганди і символ сепаратистських рухів на сході України. Саме тому в Україні вона заборонена законодавчо.
На противагу їй в Україні поширився символ червоного маку — за аналогією з британською традицією вшанування полеглих воїнів. Мак не несе в собі ідеологічного навантаження — він говорить про втрату, а не про тріумф.
Що важливо пам’ятати про цю сторінку історії
Незалежно від того, як держава оформлює свято, є речі, які варто знати кожному. Друга світова війна забрала, за різними підрахунками, від 70 до 85 мільйонів людських життів. Серед них — мирні жителі, в’язні концтаборів, вимушені переселенці. Понад 8 мільйонів із них — громадяни території сучасної України.
- Україна втратила близько 40% свого довоєнного населення в роки Другої світової.
- На її території було знищено понад 700 міст і 28 000 сіл.
- Бабин Яр у Києві — одне з найбільших місць масових страт мирного населення в Європі.
- Радянська влада десятиліттями замовчувала реальні масштаби втрат серед цивільних.
Знання цих фактів важливе не для того, щоб викликати почуття провини чи гордості, а щоб розуміти: за будь-яким «святом перемоги» стоять мільйони конкретних людських доль — і їх не можна перетворювати на декорацію для політичних маршів.
8 і 9 травня: у чому різниця для сучасної людини
Сьогодні для багатьох людей виникає логічне запитання: яку дату відзначати і як? Якщо ви хочете орієнтуватися на загальноєвропейську традицію — 8 травня є Днем пам’яті та примирення, встановленим ООН ще у 2004 році. Це день, коли прийнято вшановувати всіх жертв, а не святкувати тріумф.
В Україні офіційно встановлено два дні: 8 травня — День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Ці дати сусідують із Днем Європи, який теж відзначається 9 травня, — і для багатьох українців саме цей зміст дня набуває все більшої актуальності.
Дата, яка вчить думати, а не просто відзначати
9 травня — це дата, яка змушує замислитися. Не тільки про минуле, але й про те, як ми користуємося пам’яттю: чи вона служить розумінню, чи стає зброєю. Коли свято перетворюється на парад із гаслами «можемо повторити» — це вже не пам’ять про жертв, це щось зовсім інше.
Справжня культура пам’яті — це знати імена, розуміти причини та наслідки, не допускати спрощень. І в цьому сенсі будь-яка дата — 8 чи 9 травня — має значення лише тоді, коли за нею стоїть реальне знання і щира повага до тих, хто пережив або не пережив ту війну.